200 лет со дня рождения ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

Тарас Шевченко: Молитесь, братие...

ПЕСНЯ  -  стихи  Т.Г. Шевченко

  Em     C            Em
Кого благати ви прийшли?
   C       D          Em
Кому ви сльози принесли?
   G           D
Кому ви принесли з сльозами
C          Am
Свою надію? Горе з вами. - 2p.

  Em     C        Em
Раби незрячії! Кого?
   C      D        G
Кого благаєте благії,
G          D     Em
Раби незрячії, сліпії!
      C     D       G
Чи ж кат помилує кого?
Em          D     Em
Раби незрячії, сліпії!
      Em    D       Em
Чи ж кат помилує кого?

Приспів:
              C         D
Молітесь Богові одному,
                Am
Молітесь правді на землі,
                C        D
А більше на землі нікому
         Em  
Не поклонiтесь. Це брехня – попи царі...

Молітесь братія! Молітесь
За ката лютого. Й
В своїх молитвах пом'яніте.
Перед гординею його,
               C           D  Em
Брити мої, не поклонітесь.
     C          D  Em
Не поклонітесь.

Молитва богові. А він
Нехай лютує на землі,
Нехай пророко побиває    |
Нехай усіх нас розпинає  | (2)

Приспів.

Програш: С D Em (3)

Уже внучата зачалися,
І виростуть вони колись
Не месники внучата тії,
Хрестові воїни святиє!
І без огня, і без ножа
Стратеги божії воспрянуть.
І тьми, і тисячі поганих
Перед святими побіжать.

'Молитесь, братие, молитесь
Вокруг святого Чигрина!
Как нерушимая стена,
Восстав из гроба, станет сила
Архистратига Михаила -
Покойников святая рать.
НО  УКРАИНУ  ВАМ  СПАСАТЬ,
Еще живущие!  СПАСАЙТЕ
Родную мать свою, НЕ  ДАЙТЕ
В руках у ката погибать!
Пожар пылает там и тут,
И некрещеными растут
Казачьи дети, а девчата
Ушли в неволю без возврата,
И гибнет юная краса,
И непокрытая коса
Стыдом сечется, ясны очи
В разлуке гаснут… Иль не хочет
Казак сестру свою спасать
И сам собрался погибать
В ярме у катов? Горе, горе!
Молитесь, дети! Страшный суд
На Украину к нам несут
Враги. Опять прольется море
Казачьей крови… Где Богдан?
Где Наливайко, Остряница?
Пора Палию пробудиться,
И где Сирко - наш атаман?
Молитесь, братья!'
И святой
Поп окропил толпу водой
С крыльца церковного. Но вот
Вдруг расступается народ,
И с непокрытой головой
Встал на крыльце кобзарь седой:
'Да сгинет враг! Да сгинет прочь!
Точите косы в эту ночь,
Ножи острите и со мной
Тряхнем недавней стариной!'