У когось він проходить під теплою ковдрою із запашним чаєм, хтось віддає перевагу туризму. А ось в українських воїнів він асоціюється з моментами тиші. Коли можна просто покурити чи подзвонити рідним, пожартувати з побратимами і від душі посміятись з «бородатого» чи свіженького анекдоту та недолугого ворога.
І єдиною мрією у ту мить залишається – щоб доки цигарка диміла і тривав той анекдот не закінчувалася тиша.
Комментариев нет:
Отправить комментарий