Шановні побратими!
За 30 років незалежності українські Збройні Сили пройшли важкий шлях.Тривалий час їм відводили другорядну роль у житті держави, руйнували зсередини і ззовні - цілеспрямовано створюючи нездатну чинити опір структуру.
Причини цього ми побачили 2014-го року. Коли впевнений у легкій перемозі ворог окупував Крим і рушив до східних областей України. Коли кремль очікував швидко здолати слабкий опір - натомість зіштовхнувся зі справжнім військом.
Озброєне, екіпіроване і оснаще за застарілими ще радянськими лекалами і без належного досвіду - основу цього війська створили люди. Згуртовані і злі, вмотивовані і піднесені національною ідеєю супротиву російській окупації. Професійні вояки, мобілізовані і добровольці. Усі вони стали силою, що не лише зупинила, а й завдала чималих втрат ворогу та почала епоху дійсного відродження українського війська.
Від самого початку на вістрі війни були і підрозділи спеціального призначення. Об'єднані з часом у Сили спеціальних операцій наші вояки гартувалися у найтяжчі моменти захисту України. У бойових операціях, під час невпинної підготовки ми щодня ставали сильнішими. І нині - наймолодший рід Збройних Сил є найсучаснішим в українському війську.
Ми вдосконалюємося: на війні, на полігонах, під час участі у навчаннях з підрозділами країн НАТО і спільному з ними чергуванні на варті світового порядку. Ми набуваємо сумісності з нашими іноземними партнерами задля протистояння нашому ворогу.
Від початку війни і донині із нами - український народ. Внесок волонтерського руху у розвиток війська - безцінний. І недарма два свята - День волонтера і Збройних Сил України стоять поруч у календарі.
Для будь-якої армії світу немає більшої шани ніж повага своїх громадян. І немає кращого визнання ніж довіра власного народу. Це те, що ми отримали, ставши до зброї проти російської окупації. І кожен з нас повинен усвідомлювати свою власну відповідальність за незалежність країни і добробут наших громадян.
Повага кожному воїну, який загинув, захищаючи Україну. Ім'я кожного з них вписано в українську історію. Пам'ятаймо завжди тих, хто завершив свою війну і пішов, як воїн. Честь їхнім близьким, які втратили найдорожче - життя рідної людини.
Слава ССО!
Слава Україні!
Уважаемые собратья!
За 30 лет независимости украинские Вооруженные Силы прошли трудный путь.
Долгое время им отводили второстепенную роль в жизни государства, разрушали изнутри и извне – целенаправленно создавая неспособную сопротивляться структуру.
Причины этого мы увидели в 2014 году. Когда уверенный в легкой победе враг оккупировал Крым и направился в восточные области Украины. Когда кремль ожидал быстро одолеть слабое сопротивление – вместо этого столкнулся с настоящим войском.
Вооруженное, экипированное и оснащённое по устаревшим еще советским лекалам и без должного опыта - основу этого войска создали люди. Сплоченные и злые, мотивированные и превознесенные национальной идеей сопротивления русской оккупации. Профессиональные воины, мобилизованные и добровольцы. Все они стали силой, которая не только остановила, но и нанесла немалые потери врагу и начала эпоху действительного возрождения украинского войска.
С самого начала на острие были и подразделения специального назначения. Объединенные с течением времени в Силы специальных операций наши воины закалялись в самые трудные моменты защиты Украины. В боевых операциях, во время непрерывной подготовки, мы ежедневно становились сильнее. И сейчас - самый молодой род Вооруженных Сил - самый современный в украинском войске.
Мы усовершенствуемся: на войне, на полигонах, при участии в учениях с подразделениями стран НАТО и совместном с ними дежурстве на страже мирового порядка. Мы приобретаем совместимость с нашими иностранными партнерами для противостояния нашему врагу.
С начала войны и по сей день с нами – украинский народ. Вклад волонтерского движения в развитие войска – бесценен. И недаром два праздника – День волонтера и Вооруженных Сил Украины стоят рядом в календаре.
Для любой армии мира нет большего уважения, чем уважение своих граждан. И нет лучшего признания, чем доверие собственного народа. Это то, что мы получили, став оружием против российской оккупации. И каждый из нас должен осознавать свою собственную ответственность за независимость страны и благополучие наших граждан.
Уважение каждому погибшему воину, защищая Украину. Имя каждого из них вписано в украинскую историю. Помните всегда тех, кто завершил свою войну и ушел, как воин. Честь их близким, потерявшим самое дорогое – жизнь родного человека.
Слава ССО!
Слава Украине!
Комментариев нет:
Отправить комментарий