Мова – це щось таке інтимне, таке своє, що ми не мусимо примушувати
людину говорити не своєю мовою. Якщо росіяни зрозуміють, що для нас
українська мова така ж важлива і цінна, як для них російська, то ми за
розуміння відплатимо повагою і не буде ніяких конфліктів. Людина
розмовляє в своїй родині так, як говорить її душа. Інша річ – державні
мужі. Державна мова у державних установах повинна бути, а не ті пародії,
які ми чуємо. Краще нехай він говорить своєю мовою, але це повинна бути
висока культура мовлення. Повинна бути така свідомість у суспільстві,
що люди, які не поважають українську мову повинні не з’являтися нам на
очі.
© Ліна Костенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий